1.  9 листопада, День української писемності та мови - свято рідної мови. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою.  Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих.

 Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова.

2.  Словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Адже, слово до слова - зложиться мова!..

3. О слово рідне! Пращура молитво,

Громи Перука, Велеса поля,

Софія Київська — творіння Ярослава —

Слов'яномовна праведна земля.

4. О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

5. О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось — ні!

6. О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

7. Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим

винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість

зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди

збагнули світ і своє місце в ньому.

8.Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

9.Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

10. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!...

11. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне” а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо

12.Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

13.Щиро так, м’яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

14. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

15.Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

16. Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть:

«Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які

володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало

насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов

утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки

засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу.

17. Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

18. В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!

19. Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти — розуму народного скарбниця!

20. Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти — як і насущий хліб,

Без тебе я не зміг би в світі жити.

Граматика.

Українська мова - мова серця, мова ласки, мова душі, мова добра...

Ведуча.

І з нагоди свята - бажаємо всім удачі, добра і тепла...

Слово.

Незгоди людські хай не чинять вам зла...

1-й читець.

І тільки все добре в житті щоб велося...

2-й читець.

Хай збудеться все, що іще не збулося!

3-й читець.

Як сонце на небі щоденно сіяє...

4-й читець.

Так щастя в житті вашім хай розцвітає.

5-й читець.

Ми перед Словесністю схиляємося в поклоні...

21. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

22. Знов сонце ласкаве

Промінь свій посилає

І степам, і долинам,

І потокам гірським.

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Моя лагідна мати

Усміхається всім.

23. Там, де Січ Запорозька

Духом вільно сивіє,

Де козацькії чайки

В чисте море пливуть.

А на Київських кручах

Сяє злото Софії

І на гору Чернечу

нас дороги ведуть.

24.Знову сонцю радіє

Буковина й Полісся

І над краєм Донецьким

В небі жайвір співа.

А з Карпатського світа

Лине голос трембіти –

Це тобі, Україно,

 наша пісня жива.

25. Це моя Україна

День новий зустрічає,

Величава Княгиня

Усміхається всім.

І гостинно і радо,

Щиро всіх привітає.

Закарпаття частує

Хмелем чистих медів.