Методичні рекомендації щодо оформлення кабінету історії та правознавства у  загальноосвітніх навчальних закладах

Кабінет — це навчальний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, оснаще­ний наочними посібниками, навчальним обладнан­ням, меблями і пристроями, які стосуються кон­кретного навчального предмета. У ньому прово­дяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.

Навчально-пізнавальна робота з предмета здійс­нюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання, проведення практич­них робіт, організації роботи з підручниками, довідниками, доку­ментами, іншими історичними джерелами, дидактичним матеріалом тощо.

Зміст роботи кабінету визначається навчальни­ми програмами з предмету, програмами факуль­тативів та курсів за вибором занять, планами позакласної роботи.

Вивіска навчального кабінету

№ кабінету

Назва кабінету

Завідувач кабінету, категорія, звання

І. Організація роботи кабінету та керівництво ним

Роботою кабінету керує завідувач, якого при­значає директор з числа досвідчених учителів школи.

План роботи кабінету передбачає:

•  поповнення кабінету наочними посібниками, дидактичним матеріалом;

•  організацію навчальної роботи кабінету;

•  раціональне використання наявного в кабі­неті обладнання;

•  проведення заходів, спрямованих на підви­щення знань учнів з цього предмета;

•  організацію   позаурочної  роботи   (робота гуртків, участь у проведенні тематичних ве­чорів, шкільних олімпіад з предметів);

•  організацію навчально-методичної роботи вчителів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шляхом самоосвіти, вивчення і впро­вадження передового досвіду.

При кабінеті створюється актив учнів, який до­помагає в обладнанні кабінету наочними посібниками, бере активну участь у гуртковій роботі.

Обладнання навчальних кабінетів

•  Державні документи про освіту, навчальні програми, програми факультативних занять, гуртків, спецкурсів, курсів за вибором.

•  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета.

•  Методична література для вчителів та мето­дичні листи, рекомендації райметодкабінету, інституту післядипломної педагогічної осві­ти, навчально-методичного центру, передо­вого педагогічного досвіду з методики прове­дення уроків, рекомендації з питань упрова­дження нових навчальних технологій.

•  Матеріали періодичної преси, журнали, роздаткова література для учнів.

•  Картотека наявних у кабінеті матеріалів.

У кабінеті історії та основ правознавства мають бути:

•  бібліотечка з творами видатних істориків України, публіцистичними творами з історії України та рідного краю, мемуарною, худож­ньою, філософською, юридично-правовою лі­тературою, підручниками, методичними по­сібниками, літературою довідкового характе­ру, творами видатних українських учених-істориків  М.Костомарова,   М.Грушевського, Д.Яворницького, О.Єфименка, І.Крип'якевича, Д.Дорошенка, Н.Полонської-Василенко, М.Брайчевського, О.Субтельного та багатьох інших, а також науково-методичними журна­лами для вчителів («Історія в школі», «Історія в школах України», науковими журналами  «Пам'ять століть»,  «Пам'ятки України», «Український історичний журнал», «Право України», «Кодекси України»), фахо­вими газетами («Історія України», «Історія та правознавство»), освітянськи­ми газетами («Освіта України», «Освіта»), ін­шими періодичними виданнями України;

• атрибути і матеріали національної символіки, українознавства   (народознавства),   крає­знавства;

•  «Куточок права»;

•  комплекти навчального обладнання з історії України, всесвітньої історії, право­знавства;

•  тематична картотека навчального обладнан­ня для вивчення навчальних тем  програми;

•  методична література для вчителів та матері­али передового досвіду викладання історії України, всесвітньої історії, право­знавства;

•  краєзнавчі матеріали;

•  картографічна продукція;

•  електронні засоби навчання.

У кабінеті повинні бути портрети видатних українських державних діячів, національних геро­їв, істориків; тимчасові (змінні) або постій­ні експозиції,у яких вміщені матеріали для ви­вчення окремих тем і розділів програми з питань поточних подій, краєзнавчі матеріали.

Постійні експозиції повинні відображати важ­ливі і яскраві сторінки історії України, рідного краю.

Орієнтовний перелік стендового та пристендового матеріалу.

Зміст розділів насичується найважливішими подіями, фактами, іменами видатних національних діячів, об'єктивно і логічно простежується історич­ний шлях українського народу.

Героїчне минуле і сучасне України – від найдавніших часів до сьогодення –відображено в тематично витриманій і лаконічній формі через такі розділи:

•  Найдавніші часи.

•  Київська Русь (IX—XII ст.).

•  Галицько-Волин­ська держава.   (XII – XIIІ ст.).

•  Українські землі у складі Великого князівства Литовського (XIV—XVI ст.).

•  Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – XVIІІ ст.):

-         Запорозька Січ – козацька республіка;

-         Національно-визвольна  війна 1648—1657 рр. Українська держава Богдана Хмельницького.

•  Руїна. Гетьманщина (др. по­ловина XVII—XVIII ст.).

• Україна у складі Російської та Австрійської імперій (кін. XVIІІ – поч.XX ст.)

• Українська  державність у 1917—1921 рр

•  Радянська Україна (1919 – 1991 рр).

•  Україна в умовах  незалежності.

Над класною дошкою розміщується портрет Т.Г.Шевченка або портрети фундаторів української державності, державна символіка України.

На бічній стіні рекомендується розмістити пор­трети видатних історичних діячів, національних героїв України, визначних істориків, шкільну істо­ричну газету тощо.

На задній стіні (шафа, стелажі) — науково-істо­рична, історико-документальна, краєзнавча, су­спільно-політична, публіцистична, мемуарна, ху­дожньо-історична, юридична, навчально-мето­дична література та роздатково-дидактичний  мате­ріал курсів історії України, рідного краю, все­світньої історії, краєзнавства, правознавства, основ філософії.